ВОЙТИ

При помощи учётной записи на сайте Мариуполь ТВ
У вас нет логина на Мариуполь ТВ?
Зарегистрируйтесь
Забыли пароль?
«Погані дороги» - подорож п’яти колами сучасного пекла
Mariupol.TV, 26 июня, 10:05
«Погані дороги» - подорож п’яти колами сучасного пекла

«Погані дороги» Наталки Ворожбит, мабуть, найбільш очікуваний український фільм початку 2021 року. Він повинен був з’явитися у прокаті ще наприкінці 2020, але пандемія змішала карти. Прем’єра «Поганих доріг» відбулась восени 2020 на Київському тижні критики де стрічка отримала три нагороди в тому числі як «Відкриття року». Трохи раніше  картину побачили в Європі. Робота здобула приз Веронського кіноклубу (Verona Film Club Award) на 35-му Міжнародному тижні кінокритиків у Венеції. Нещодавно колекцію нагород поповнили чотири «Золоті дзиґи» в тому числі за найкращий сценарій.  Як п’єса, матеріал Наталки Ворожбит йде у Київському театрі на лівому березі Дніпра ще з весни 2019 у постановці Тамари Трунової. Нарешті з 20 квітня драму можна було побачити на українських кіноекранах, в Маріуполі відбулось всього шість показів.

Ворожбит працювала над сценарієм «Кіборгів», і її «Погані дороги» зібрані з матеріалів, що не увійшли до проєкту Ахтема Сеітаблаєва. Серед акторів можна впізнати відомого завдяки участі в серіалі «І будуть люди» Ігоря Колтовського, та Оксану Черкашину, яку маріупольці повинні пам’ятати по виставі «Ресторан Україна» на Гогольfest 2018. Фільм складається з п’яти кіноновел, які зображують людське буття на фоні військового конфлікту у Донбасі. Проте на відміну від «Кіборгів» стрічка Ворожбит зовсім далека від патетики та героїзму. Це драма не військова, а скоріше психологічна, бо досліджує особисті реакції на обставини, а не їх самих. Лейтмотив війни звучить найгучніше, але вона лишається десь за кадром. Здатність усюди впізнавати її метастази видає наш травматичний досвід.

Кожна з п’яти історій містить свою окрему інтригу та частки життєвого абсурду – збіги, випадковості, несприятливі обставини - добре знайомі нам усім реалії. Але тримаються історії разом не завдяки рельєфам сюжету, а завдяки єдності місця дії. Якщо узагальнено розуміти під місцем дії території прилеглі до фронту. Перша кіноновела зображує випадок на КПП. Трохи неадекватний директор школи хоче перетнути лінію розмежування, але викликає підозру у військовослужбовців. Ця важко уявлювана в реальності, але легка мікродрама стає інтродукцією до більш складних тем. Наступний сюжет - це вже скоріше про розмежування через світогляди, ідеологію, особисті почуття. На простріляній в решето зупинці дівчата чекають своїх хлопців з фронту. І виявляється що чекають вони солдатів з різних боків.

Третя історія «Поганих доріг» вочевидь центральна для стрічки взагалі, але водночас є найтравматичнішою та найнекомфортнішою для глядача. Тому, мабуть, вона і перемежається з історією №4, щоб якось знизити психіко-емоціональне навантаження. Сепаратист приводить полонену у якусь занедбану споруду, щоб зґвалтувати. Згодом модель відносин «вбивця-жертва» мутує і між ними виникають дивні збочені стосунки, які завершуються смертю. Лише за цей один епізод можна сміливо давати «Дзиґу» в розділі «Кращий сценарій». Герої переживають катастрофічне зіткнення, але скоріше не між собою. Їх ворожнеча лише проєкція обставин, над якими ніхто не має влади. Не вони створили ситуацію, а навпаки - ситуація створила їх. Люди вимушені існувати в цьому світі, де життя або смерть це лише випадок. Епізод можна назвати дуеллю характерів, конфліктом сенсів, сповіданням з непередбачуваним фіналом. Багаторівневі трансформації, що переживають герої, поступово виводять у площину питань філософського рівня.

 

З п’яти новел, третя щільніше за всіх наближається до фронту. Наступна, четверта, - це вже шлях до повернення. На степовій дорозі глохне машина. Всередині двоє живих і один мертвий. Він їде у свою останню подорож, а за його тілом тягнуться фантомні зв’язки зі світом живих. Останню частину можна назвати трилером навколо курки. Ця історія вже мирна, але у ній також присутня неабияка напруженість та агресія. Стрічка Наталки Ворожбит переважно російськомовна. Якщо казати про реалізм, то таке рішення виглядає природним, бо схід України розмовляє російською. Але якщо мова йде про стандарти, які повинне нести національне кіно, то тут виникають питання.

Усі епізоди зберігають камерний театральний формат, що дозволяє сильно екстрагувати мотиви вчинків, очистивши від оточення та домішок. Ми бачимо загублених, дезорієнтованих людей, що вимушені пристосовуватися до жорстоких реалій воєнного часу. Кожен з них робить свій вибір. Добрий чи поганий? Ці роздуми лишаються глядачеві. Маршрути «Доріг» залишають відчуття агресивної напруженості та подекуди дискомфорту. А документально точна та прискіплива операторська робота змушує сприймати фільм з таким рівнем реалістичності, якого б і не дуже хотілося. П’ять новел «Поганих доріг» можна буквально об’єднати у суцільний маршрут. В першій історії ми перетинаємо блок-пост, у другій потрапляємо на територію суміжну до зони бойових дій. Події третього епізоду відбуваються майже на фронті. В наступній частині ми починаємо зворотний рух і у завершальній, п’ятій, вертаємось назад, завершуючи безпечну екскурсію колами сучасного пекла.

Іван Станіславський

 

Комментарии - 0

Наши партнёры
Наши контакты

E-mail: newsmariupol.tv@gmail.com

Связь по телефону

  • +38 (097) 441 16 29
  • +38 (095) 856 74 11