Новостной портал Мариуполя  Логин Логин:......Пароль:...  / Войти ...Регистрация  Напомнить пароль
 Театр    Кино    Литература    Музыка    Искусство  

Новостной сайт Мариуполя

Дивовижний світ паразитів. Соціальний експеримент на кіноекрані

26 сентября 2020, 10:58

1
838

Ми розпочинаємо нову рубрику. Кожних вихідних пропонуємо вашій увазі рецензії на фільми – як новинки кінопрокату, так і вже стрічки, витримані часом. Адже вихідні і кіно створені один для одного! Якщо ще не бачили – йдіть в кіно, дивіться вдома, а якщо вже подивились – то долучайтесь до обговорення. Да прибуде з вами попкорн!

Сьогодні - "Паразити". Обережно, можуть бути спойлери 

Корейський кінематограф заявив про себе давно і вже встиг зайняти міцні позиції серед світового кіно. Тут можна пригадати й вибухові бойовики Пака Чхан Ука та твори Ким Чжи Уна. Нарешті уся кіноіндустрія Південної Кореї отримала заслужене визнання у вигляді гран-прі Каннського кінофестивалю (2019) та Оскара (2020). Стрічка режисера Пон Чжун Хо «Паразити» полишила ні з чим таких монстрів як Тарантіно, Джармуш та Альмадовар. І при тому повністю справедливо. Але на наших теренах корейське кіно досі чомусь вважається екзотикою. «Паразити», що вийшли у 2019 році, жанрово ідентифікуються як драма, комедія та трилер одночасно. Здавалося б це мікс протилежностей, але режисерові вдалося органічно поєднати гострий драматичний конфлікт з іронічною подачею та приправити все кривавим соусом. Смакує добре. Глядача не намагаються здивувати східною екзотикою та не пропонують суто етнічних культурних кодів. Це дійсно універсальна історія, зрозуміла та знайома, яка базується на загальнолюдській психології. Мабуть, це і стало однією зі складових приголомшливого успіху фільму. Пон Чжун Хо заклав у середину одну велику метафоричну ідею, яка досить очевидна і яка дала назву всій картині. Разом з тим він зробив цю метафору варіативною і багатозначною, з розвитком сюжету вона адаптується під сюжет та набуває іншого більш поліфонічного звучання. Отже «Паразити» це історія про сім’ю Кім та сім’ю Пак. З точки зору соціальної ієрархії вони повні протилежності. Кім знаходяться на самому дні – вони мешканці маргіналізованих нетрів великого міста. Сім’я з чотирьох осіб ледве зводить кінці з кінцями перебиваючись випадковими підробітками. Вони живуть в напівпідвальній кімнаті, на вікна якої може надзюрити п’яниця, та влаштовують інтернет серфінг на унітазі, бо туди дістає сусідський вай-фай. Сім’я Пак, також з чотирьох осіб, належить до привілейованого класу. Вони живуть в дизайнерському будинку в елітному районі та ні в чому собі не відмовляють. У звичайному житті ці класи майже не взаємодіють, і ось тут втручається Пон Чжун Хо і влаштовує соціальний експеримент. Він немов вчений, бере вісьмох піддослідних, саджає в одну клітку і спостерігає що вийде. Разом з ним дивимося й ми.

 

 

Метафора починає розкриватися з найнижчого рівня. Сім’я жебраків Кім погано ставиться до паразитів. Вони ладні самі надихатися отрутою тільки б позбутися тарганів, коників та інших комах що співіснують з ними у підвалі. Проте зовсім скоро ця сім’я сама дуже добре опанує паразитичний спосіб існування. Кі Тек, син голови сім’ї Кім, випадково влаштовується репетитором  в сім’ю Пак за рекомендацією свого друга. Тимчасово, поки друг десь їде у справах, щоб заробити хоча б на інтернет. Треба підробити документи, трохи збрехати, але ж воно того варто – бо це перепустка в інший світ. Або ні, не в інший світ, а на вищу ступінь ієрархії. Невдовзі вся сім’я Кім проникає всередину життя Паків та міцно вхоплюється у своїх хазяїв. Вони прокачують свої скіли, щоб стати ідеальними паразитами. Цілеспрямовано розвивають навички мімікрії – саме те що потрібно паразиту, щоб не викликати підозри та не бути викритим як чужорідний організм. Загалом можна сказати що Кім вдається швидко еволюціонувати та досягти успіху.

Відносини сімей Кім та Пак видаються ізольованими, вони продовжують існувати кожен у своєму світі й в них мало чого спільного. Бо насправді всі лишаються самими собою. Перетворення гусені на метелика не відбувається.  Кім начисто позбавлені будь-якої сентиментальності, вони живуть тільки своїм призначенням – треба висмоктати з хазяїна якнайбільше. Романтичні відношення сина Кім та доньки Пак також не стають окремою лінією. Молодий Кім лише займає місце свого друга, який люб’язно рекомендував його на цю роботу. Кім діють меркантильно, раціонально та цілеспрямовано, але вони не аферисти – це їх спосіб існування. Вони борються за виживання в рамках чинної моделі взаємовідносин між біологічними видами. Саме так, майже за Дарвіном, подає Пон Чжун Хо нам цей світ - світ паразитів.

Проте треба зазначити, що сім’я Кім в цьому світі не є істотами, що керуються суто інстинктами. Десь на межі свідомості та підсвідомості в них виникає філософська думка яка трохи окреслює парадигму світобудови. Попри розуміння своєї ролі, аргументація дій все ж таки кульгає. Паразити виправдовують себе існуючою соціальною нерівністю – багаті люди добрі, тому що багаті. Звідси виходить – бідні вимушені коїти лихо. Проте хибність цієї думки вочевидь не лежить на поверхні. Дружина порівнює чоловіка з тарганом і це запускає реакцію, яка перевертає фільм з ніг на голову.

Не буду описувати фінал, щоб не зіпсувати враження від перегляду. Скажу що це насправді несподівано, насправді брутально, насправді демонічно. Головна метафора і головна ідея фільму – легітимність підміни та психологія сприйняття свого місця в соціальній структурі. Зайняв чуже місце чи стаєш ти іншої людиною?

Стрічка йде дуже легко та невимушено. Режисер майстерно та навіть витончено скроїв полотно своєї картини. Він еклектично застосовує гумор, іронію та сарказм, змінює на ходу правила гри, але не вдається до ускладнень.  Попри досить незвичний розвиток не виникає навіть тіні відчуття натягнутості чи штучності. Разом з тим Пон Чжун Хо не ставить жодних моралізаторських  завдань і не таврує своїх персонажів, тож глядач отримує дуже цікаве «домашнє завдання» - висновки соціального експерименту потрібно зробити самотужки. Це також, можна сказати, експеримент.

Іван Станіславський


Оценка: 0    Рейтинг: 0

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.


   Версия для печати  
Отправить другу
 
Письмо редактору





 
Мы на YouTube:
 

Комментарии - 1

Ваш комментарий:
Ваше имя:     Введите код с картинки:

В целом конечно универсальная история, с отсутствием этнического кода нельзя согласится, в сюжете много деталей, суть которых в корейском быте: это и жилье, еда, сцена, где пародируется северокорейский акцент потеряна из-за перевода


Архив новостей

Мы в соцсетях

Наши контакты

  • E-mail: mail
  • Связь по телефону:
    • +38 (097) 441 16 29
    • +38 (095) 856 74 11

Нам интересно Ваше мнение

Просмотреть все опросы
Андрей Билецкий Андрей Билецкий командир полка "Азов"

У меня большинство ротных были футбольными хулиганами. Если ты лидер футбольного движения, значит у тебя есть харизма и лидерские качества
2016-10-18