Новостной портал Мариуполя  Логин Логин:......Пароль:...  / Войти ...Регистрация  Напомнить пароль
 Театр    Кино    Литература    Музыка    Искусство  

Новостной сайт Мариуполя

Безславні кріпаки. Шлях Тарантіно або як Тарас Шевченко самураєм став

26 декабря 2020 , 10:24

0
1299

Кожних вихідних пропонуємо вашій увазі рецензії на фільми – як новинки кінопрокату, так і вже стрічки, витримані часом. Адже вихідні і кіно створені один для одного! Якщо ще не бачили – йдіть в кіно, дивіться вдома, а якщо вже подивились – то долучайтесь до обговорення. Да прибуде з вами попкорн!

Дуже рясний на національні кінопрем’єри 2020 рік завершується цікавою роботою Романа Перфільєва «Безславні кріпаки». Його сценарій переміг на конкурсі Держкіно й отримав фінансування від держави у розмірі 19.6 млн.грн. при загальному кошторисі у 24,5 млн.грн. Зйомки завершилися в вересні 2019.  З 17 по 30 грудня цього року фільм можна подивитись в кінотеатрах Маріуполя. 

 

«Катана, пістоль і сталеві вуса» - фільм з отаким слоганом розповідає про те, як у 1844 молодий Тарас Шевченко (Роман Луцький) що мріє стати майстром пензля, зустрічає в степах України японського самурая українського походження (Сергій Стрельников), який пропонує йому стати воїном та опанувати майстерність вбивати людей. Знайомців об’єднує спільний ворог. Тарас жадає помститися поміщику (Андрій Малінович) за кривду коханої Марії (Катерина Слюсар), а самурай розшукує негідника, що підступно вбив його вчителя. Справа честі та справа серця гуртують цю дивну парочку у коаліцію. Кобзар проходить самурайський вишкіл за системою сталевих яєць, та разом з вчителем становиться на буремний шлях боротьби проти злих сил.

Творці картини взяли наріжний символ всього українства і разом з контекстом імплантували у маскультовий каркас тарантинівських фільмів. Завдяки такому нахабству утворився божевільний синтетичний мікс, який, готовий закластися, таки викличе обурення у войовничих консерваторів. «Кріпаки» запозичили назву у «Безславних покидьків», самурайську тематику у «Вбити Білла», а антураж у «Джанго Звільнений». Крім цього батьківство Квентіна проглядається у побудові ракурсів, загальній стилістиці кадру, а кілька сцен напряму відсилає нас до голлівудських прототипів. Врешті й саундтрек з кавер-версій народних пісень реверберує каліфорнійським серф-роком 60-х що запам’ятався завдяки «Кримінальному чтиву». Проте назвати «Кріпаків» примітивною калькою ніяк не можна. Автори намагалися пов’язати запозичені елементи з українською семантикою чи обіграти з гумором. «Чужому навчайтесь й свого не цурайтеся» - каже Тарас заряджаючи пістоль у відповідь на пропозицію самурая використати катану. Десь це вийшло добре, десь не дуже. Але почуття міри та доречності не відмовило режисеру, бо «Кріпаки» не викликають відчуття «зашквару» й не переходять уявну межу надмірності.

 

Щодо візуальної частини, то тут взагалі беззаперечний успіх. «Кріпаки» порадують вас дуже ефектною зйомкою. Постановка й виконання бійок (а це добра п’ята частина всього хронометражу) ну майже як у самого Тарантіно. Тут вам і слоу-мо, польоти на тросах, хореографія китайських бойовиків, динамічний монтаж.  В сучасному українському кіно до такого рівня ще ніхто не наближався – це точно! Перфільєв та команда зуміли показати клас, створивши стильний та яскравий відеоряд  в кращих традиціях видовищного кіно. До вдач цієї роботи слід віднести ще й підбор акторів. Дуже харизматичні антагоністи, особливо Богдан Чуба (Яків Ткаченко), вдало конкурують за увагу глядачів з позитивними героями. А разюча схожість Романа Луцького з молодим Шевченком майже зачаровує.

Україно-тарантіно-вестерн завершується як подобає. Кривава розборка й справедливість бере гору - зло цинічно знищене в кукурудзі, кохану врятовано та ще й написано Кобзаря. Тепер ми маємо фільм про Тараса Шевченка супергероя. Цікавий скоріше завдяки вдалій реалізації фільм Перфільєва потребує застереження через сприйняття змісту. Попри безліч аналогічних голлівудських прикладів що йшли в українському прокаті, не буде зайвим нагадати що «Безславні кріпаки» це комедія. Перфільєв зняв шарж який глузує над образами маскульту, залучуючи український матеріал і не має наміру принижати національний символ. Ця іронічна стрічка, мабуть, вперше ступила на територію мемів і фан-арту з наміром випробувати нашу самоіронію.

Іван Станіславський

 


Оценка: 0    Рейтинг: 0

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.


   Версия для печати  
Отправить другу
 
Письмо редактору





 
Мы на YouTube:
 

Комментарии - 0

Ваш комментарий:
Ваше имя:     Введите код с картинки:



Архив новостей

Мы в соцсетях

Наши контакты

  • E-mail: mail
  • Связь по телефону:
    • +38 (097) 441 16 29
    • +38 (095) 856 74 11

Нам интересно Ваше мнение

Просмотреть все опросы
Владимир Гройсман Владимир Гройсман экс-премьер-министр Украины

Я могу сегодня с этой трибуны сказать, что мне очень жаль, как украинцу, что именно Россия напала на Украину. Мне очень жаль. Но это был выбор именно политического руководства РФ. Они сделали свой выбор сломать этот мир.
2017-04-06