Новостной портал Мариуполя  Логин Логин:......Пароль:...  / Войти ...Регистрация  Напомнить пароль
 Страны СНГ    Евросоюз    Образование    ЖКХ    Силовые структуры    Транспорт    Добавили пользователи    АТО    Война    Общество    Происшествия    Присланные  

Новостной сайт Мариуполя

Кінець фільму. В Маріуполі кінотеатр Шевченка перетворився на руїну. Фоторепортаж

3 мая 2020, 15:54

2
1377

Може здатися дивовижним, але в дореволюційному Маріуполі кінотеатрів було більше ніж в наш час. В 1910-1914 роках тільки на центральній вулиці їх було якнайменше три: «Ілюзіон», «ХХ сторіччя» та «Гігант». Але бурхливий розвиток телебачення не найкращим чином вплинув на кінопрокат, а інтернет-технології взагалі поставили цю індустрію на межу виживання. Майже будь-який фільм зараз можна подивитися вдома, ще й безкоштовно. Тому кінозали вимушено стають церквами, супермаркетами або просто лишаються непотрібними.

Двері кінотеатру імені Шевченка відкрились для жителів Іллічівського (зараз Кальміуського) району в 1963 році. Одночасно 850 глядачів дивилися фільми в залі оснащеному проектором широкоекранного формату та спеціальними акустичними системами. І хоч цей екранний формат на той час фактично вже застарів, для мешканців району це все одно стало подією. Тому що до цього часу, кіносеанси проходили в тісних барачних приміщеннях або на відкритих майданчиках.

Фасад кінотеатру імені Шевченка

Через два роки кінотеатр імені Шевченка зазнав серйозної модернізації. В 1965 він став одним із чотирьох по всій Донецькій області який мав обладнання для демонстрації широкоформатних стрічок. Новий кінозал користувався великою популярністю. Першу частину кіноепопеї Сергія Бондарчука «Війна і мир» в рік прем’єри побачило понад 45 тисяч людей.

1 травня 1965 року кінотеатр отримав унікальну прикрасу, на його фасаді з’явився один з перших в місті мозаїчних фризів. Маріупольські художники Я.Райзін, А.Кечеджи та Н.Тихонов виклали із керамічної плитки монументальний портрет Кобзаря площею 54 квадратних метрів. Скоріше за все, тоді ж мозаїкою оздобили й інтер’єр головного фоє. На стіні праворуч розмістилося панно за шевченківськими мотивами, а архітектурні елементи прикрасили візерунки в етнічному стилі. Але ці роботи можна віднести більше до декоративного-прикладного ніж до монументального мистецтва. До речі той самий колектив митців трохи пізніше працював над мозаїкою в кінотеатрі «Ювілейний».

Декоративна мозаїка в інтер’єрі головного фоє

В кінці 90-х років кінотеатр Шевченка стрімко втратив популярність, занепад всього району та нові технології позбавили його аудиторії.  Але приблизно ще п’ять-десять років тому будівля ще була в гарному стані, зал використовувався для зібрань робітників заводу Ілліча, інші приміщення здавалися в оренду. За непідтвердженою інформацією формально кінотеатр належав заводу, але після входу заводу до групи «Метінвест» його продали. Все що не мало відношення до металургії за копійки потрапляло в руки приватних власників. За кілька років з будівлі зникло абсолютно все, від устаткування та меблів до електричної проводки. Кінотеатр перетворився на смітник і повільно руйнується.

Іван Станіславський

Головне фоє


Так виглядає сцена

Глядацький зал на 850 місць.

Будка кіномеханіка схожа на військовий ДОТ після артилерійського обстрілу


Оценка: 0    Рейтинг: 0

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.


   Версия для печати  
Отправить другу
 
Письмо редактору





 
Мы на YouTube:
 

Комментарии - 2

Ваш комментарий:
Ваше имя:     Введите код с картинки:

Спасибо смертьинвесту !!!
Кто будет отвечать!? Может быть реконструирован!


Архив новостей

Мы в соцсетях

Наши контакты

  • E-mail: mail
  • Связь по телефону:
    • +38 (097) 441 16 29
    • +38 (095) 856 74 11

Нам интересно ваше мнение

Просмотреть все опросы
Юрий Тернавский Юрий Тернавский общественный деятель

В нашем городе уже появились новые поколения сознательных граждан Украины - это молодые люди, которые лишены "советского" менталитета, внутренне свободные, любящие и ценящие свою страну. На них не действует российская пропаганда и именно они будут формировать будущее Мариуполя
2015-05-14