Новостной портал Мариуполя  Логин Логин:......Пароль:...  / Войти ...Регистрация  Напомнить пароль
 Путешествия    Fashion    Еда и рестораны    Авто    Гаджеты    Дома и интерьеры    Афиша  

Новостной сайт Мариуполя

Маршрут Маріуполь – Манавгат. Паралелі, враження, лайфхаки

30 января 2020, 11:46

0
1384

Манавгат провінційне турецьке місто з населенням менше ніж 250 тис. осіб, що стоїть трохи осторонь від розпіарених туристичних маршрутів Анталії. Доступна про нього інформація в інтернеті досить однобока - центр екстремального туризму, круїзи по річці, сафарі, рафтинг. Зрозуміло, все це не в самому місті. Неподалік античний Сіде і досить відомий водоспад. Ну а що ж сам Манавгат? Він справляє дуже приємне враження. Ну, принаймні, на того, хто прожив усе життя в Маріуполі. Невелике місто на річці поруч з морем – є щось споріднене, але на жаль, на цьому загальні риси Маріуполя і Манавгата вичерпуються.

Чим може бути цікавий Манавгат приїжджому? Серце міста - це набережна однойменної річки. Вона шикарно облаштована не тільки з обох боків, а навіть по всій своїй протяжності в межах міста. Очеретів і боліт знайти не вдалося. Зате всюди ресторани і ресторанчики, сувенірні крамниці і магазини, громадські і спортивні зони, парки, пірси з орендою човнів і катерів - жодного невживаного клаптика землі. Кафешки навіть на мосту. Коротко кажучи, набережна - вищий клас. 

Друге місце в Манавгаті, яке просто необхідно побачити - оглядовий майданчик в міському парку. Це одна з найвищих точок міста і вона пропонує туристам просто неймовірний краєвид. В курортний сезон працює ескалатор, а от в січні довелося підійматися пішки, ще й зробивши пристойний крюк. Проте я не пожалкував анітрохи - вид незабутній. Над різнорівневим тетрисом крихітних будиночків громадяться засніжені схили Таврских гір, а з іншого боку виблискує Середземне море - найяскравіші враження останніх двох тижнів.

Але не тільки природні дані роблять Манавгат привабливим. У місті багато що зроблене для того, щоб приїжджим було комфортно і вони без проблем здійснювали свої плани. Ось цим і відрізняється по-справжньому туристичне місто – наявністю спеціальної інфраструктури. Маршрути курсування приміських і міських транспорту нанесені великими буквами прямо на корпусі автобусів. Мандрівнику досить знати назву своєї мети. На вулиці можна зарядити телефон, сігвей або інвалідну коляску з електромотором, орендувати велосипед в автоматі. В місті сім подібних точок прокату велосипедів, можна взяти ровер в одній, а залишити в іншій. Щоб провернути цю операцію треба зареєструвати свій акаунт, а потім за допомогою банківської карти оплатити послугу. Але зробити це анонімно неможливо, спершу потрібно ввести ID номер посвідчення особи.

Є спеціальні пункти, куди туристи при необхідності можуть звернутися по допомогу. Міська топоніміка подекуди дубльована на англійській, а багато місцевих розуміють якщо не англійську, то російську мову. Тротуари здебільшого пристосовані для людей з порушеннями зору. Дуже сподобалося мощення вулиць кольоровою морською галькою - красиво та оригінально. Також запам'ятався мобільний пункт по забору крові, який працює в самому центрі. До речі «гонорару» за свої кровні не передбачено, але за три рази що я проходив повз порожнім його не бачив.

Центральна частина Манавгату - суцільний базар і багато хто їде сюди заради шопінгу. Тут дійсно можна купити все, вільно ходять євро і долари. Але наявність турецьких лір дозволить істотно заощадити. Навіть втрата на курсовій різниці, це краще ніж конвертація на колінці, яку виконає продавець. Плюс кратність. Якщо ціна після конвертації вийде, наприклад, 1,50 євро, то з вас, звичайно, візьмуть 2 євро. Найкраще за все – розраховуватись карткою, але звісно на базарі це неможливо. Невеличкий лайфхак. Як отримати турецькі ліри без обмінника? В великих магазинах ви можете розрахуватися євро чи доларами, а решту попросити дати лірами. Звісно, курс може відрізнятися від ставок НБУ, проте це буде останній раз коли вас обдурять. Бо ви вже матимете на руках місцеву валюту.

Цікаво, що в країні відомій своєю власною "турецькою кавою" процвітає культ чаю. Чай подають навіть біля зупинок транспорту, і турки зосереджено потягують його з маленьких скляних чарочок.  Але ціни на каву по-турецьки, як на мене дуже приємні. Наприклад, в триповерховому кафе на центральній вулиці (однозначно не найдешевший варіант) кава коштує в перерахунку десь 35 гривень. І це при тому, що подається в вона в компанії з водою та кубиком лукуму. Гарно отак сидіти з філіжанкою кави на балконі і дивитися вниз на вулицю. До речі. міський трафік особлива історія. Пішоходи перебігають дорогу на будь-яке світло і у будь-якому місці, водії на цей безлад ніяк не реагують, пропускають мовчки. Так само, можна зупинити будь-де автобус, сісти в нього чи навпаки зійти. Якщо вам не вистачило місця водій може дати вам килимок та всадити поруч з собою. Подекуди, замість розмітки на турецьких дорогах стирчать пластикові стовпчики. Все це дуже дивно, але, мабуть, такі традиції.

Є в Туреччині один просто катастрофічний недолік - відсутність вільного WI-FI. Він як би і є, але його як би і немає. Залогинитися в публічну мережу можна тільки через смс-код, але для цього треба мати номер місцевого оператора. В свою чергу, купити номер телефону можливо тільки за наявністю паспорту (закордонний паспорт теж підходить). З точки зору демократичних цінностей тут діють деякі обмеження і це одне з них. Нічого не поробиш. Оскільки роумінг залишається досить дорогим задоволенням (за тиждень можна витратити тільки на інтернет-трафік 500-700 грн) все ж таки раціональніше придбати турецький Vodafone або Turkcell. Вартість базового пакета близько 200 грн.

Манавгат стоїть трохи осторонь розпіарених туристичних маршрутів Анталії, завдяки цьому він і не настільки європеїзований і багато в чому зберіг свою східну автентичність. Це місто далеко не лідер місцевої туристичної галузі, і саме тому цікаве як порівняльний приклад. Дуже швидко стає очевидним - за рівнем привабливості Манавгат і Маріуполь відрізняються як IPhone і глиняні таблички. Різницю в пріоритетах гарно видно якщо виїхати з міста. В 12 кілометрах від Манавгату є селище Кизилагач. Навряд чи тут мешкає більше ніж 2-3 тисячі осіб. Але дороги тут так само ідеальні, стовпи електропередач не тримаються на проводах, є своя школа та лікарня з двома швидкими. Тобто, тут є необхідна інфраструктура і вона не тільки підтримується, але й розвивається. А тепер згадайте якесь українське «курортне» селище, ну хоча б Мелекіне.

Якщо і їхати маріупольським чиновникам переймати передовий туристичний досвід, то, вже точно не у Францію чи Німеччину, а в якій-небудь умовний Манавгат. Це, звісно, не так цікаво для чиновників, але буде корисніше для діла.

Іван Станіславський


Оценка: 0    Рейтинг: 0

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.


   Версия для печати  
Отправить другу
 
Письмо редактору





 
Мы на YouTube:
 

Комментарии - 0

Ваш комментарий:
Ваше имя:     Введите код с картинки:



Архив новостей

Мы в соцсетях

Наши контакты

  • E-mail: mail
  • Связь по телефону:
    • +38 (097) 441 16 29
    • +38 (095) 856 74 11

Нам интересно ваше мнение

Просмотреть все опросы
Арсен Аваков Арсен Аваков Министр МВД Украины

Мы выходим из депрессии полицейских сил, которая была на протяжении последних постсоветских лет.
2016-10-14