Новостной портал Мариуполя

Раздел : Мариуполь ( Театр ). Дата выпуска : 27 февраля, 10:15.

Псевдолеcбійки, квартирне питання та великі гроші. «Дорослі ігри завзятих дівчат» на сцені «Terra Incognita»


21 лютого на сцені маріупольського театру «Terra Incognita» відбулась прем’єра вистави «Дорослі ігри завзятих дівчат» за п’єсою Наталії Уварової «Шахрайки». Постановку здійснив Анатолій Левченко, залучив молодих виконавців Театральної школи-студії та Театру ляльок.



В репертуарі «Terra Incognita» «Дорослі ігри» - біла ворона. Це єдиний представник жанру дуже легкої комедії, у театрі який більш тяжіє до серйозного матеріалу. Наприклад 28 лютого відбудеться прем’єра «Пейзажу» за Пінтером.



В «Дорослі ігри» грають дві молоді дівчини. Вони разом орендують кімнату, мають борг перед хазяйкою квартири та купу нереалізованих мрій. Щоб розв’язати свої фінансові проблеми дівчата вдаються до невеличкої авантюри. Все що потрібно – це видати себе за лесбійську пару і грошики багатої іноземки в них у кишені. Проте афера швидко виходить з під контролю. Недосвідченим шахрайкам доводиться раз за разом виплутуватися з нових форс-мажорних ситуацій, хитрощами уникати викриття, щоб знову потрапити в пастку. Врешті решт історія очікувано завершується тотальним хепі-ендом. Всі щасливі, багаті й перемога  гетеросексуальних відносин. Ну жодної тобі інтриги. 



За жанром вистава ідентифікується як сучасний фарс, але крім введення у дію псевдолесбійок нічого нового знайти в ній не вдається. «Дорослі ігри» - це канонічний театральний сітком, в якому можна побачити спорідненість з цілою шеренгою вистав Куні, Камолетті та інших представників цього жанру. Це стосується сюжету, композиції п’єси, фактури персонажів і навіть реквізиту. Любовні багатокутники, жінка в бігудях, чоловік без штанів та пістолет – рідкісний сітком обходиться без цього набору. 



Відсутність претензій на оригінальність, мабуть, єдиний великий привід дорікнути «Дорослим іграм завзятих дівчат».  Дует молодих актрис під час зав’язки трохи втрачає генеральний ритм, але згодом враження вирівнюється з підключенням інших дієвих осіб. Особливо «підтягує» ансамбль Ірина Руденко. Загалом це динамічна, яскрава та весела вистава, яка хоч і не здатна заінтригувати, але і набриднути також не встигає. Гіперболізована емоційність персонажів стала наче жанровим кліше, яке непогано вдається відтворювати навіть недосвідченим артистам. Несподівано «Terra Incognita» ступає на «землю» суто розважальних вистав, яка по замовчуванню начеб то належить  Драматичному театрові, і судячи з реакції зали має на цій території певні перспективи. 



Іван Станіславський



 



 


mariupol.tv